Рік, що поділив відлік часу на ДО і ПІСЛЯ
365 днів та ночей, які злилися у одне суцільне 24 лютого.
Невимовний біль, невиплакані сльози, страждання і пекельний жах. Надлюдська воля, гідність, сміливість і радість від повернення своїх.
Нам давали кілька днів, а ми відповіли єдністю та стійкістю. І продовжуємо стояти — вже 366-й день незламності, викуваної у цехах “Азовсталі”.
Із вірою у перемогу та ЗСУ — із пам’яттю про усіх загиблих. Слава Україні!
Рік очікувань та сподівань,
Рік, що поділив відлік часу на ДО і ПІСЛЯ,
Рік без когось, але із надією, що обіймеш,
Рік, кого вже ніколи не побачиш…
Рік, коли ти МОЖЕШ,
Рік люті і болю,
Рік, коли МУСИШ!
Рік людей із криці та сталі,
Рік країни, де лайка одного мотивувала сотні тисяч,
Рік дорослих дітей,
Рік страху і ненависті,
Рік врожаїв із садів перемоги,
Рік світла у темні часи,
Рік побутових речей, що стали символами,
Рік братів наших менших, що стали сиротами,
Рік, коли «Як ти?» стало найбільшим проявом любові,
Рік могил без кладовищ,
Рік сліз різних на смак,
Рік посмішок, але не сміху,
Рік, в якому кожен загиблий стає святим –
Рік нації з великим серцем…
© Роман Насонов