Зміст
Головні члени речення показують, про кого або про що говориться та що саме повідомляється про цей предмет, особу чи явище. У звичайному двоскладному реченні це підмет і присудок: «Клен росте», «Учні читають», «Небо потемніло», повідомляє school1slavutych.org.ua.
Найпростіший спосіб зрозуміти тему такий: спочатку треба знайти того, хто виконує дію або має певну ознаку, а потім визначити, що він робить, який він, ким або чим є. Так знаходять основу речення, не намагаючись вгадати її лише за порядком слів.
Підмет називає головного учасника повідомлення, а присудок повідомляє щось про нього.
Що таке підмет і на які питання він відповідає
Якщо потрібно простими словами пояснити, що таке підмет, достатньо запам’ятати дві основні ознаки. Підмет називає того або те, про кого чи про що йдеться в реченні, та найчастіше відповідає на питання «хто?» або «що?».
У реченні «Білка стрибнула на гілку» йдеться про білку. Хто стрибнув? Білка. Отже, слово «білка» є підметом.
Так само працює речення «Сніг розтанув». Що розтануло? Сніг. Слово «сніг» виконує роль підмета.
Підмет найчастіше виражається іменником або займенником, але можливості цим не обмежуються:
- іменник: «Дощ закінчився»;
- займенник: «Вона усміхнулася»;
- числівник: «Двоє залишилися»;
- прикметник у значенні іменника: «Старші допомогли молодшим»;
- словосполучення: «Три школярі зайшли до бібліотеки».
Саме тому правило «підмет завжди є іменником» неправильне. Іменник трапляється найчастіше, але синтаксична роль слова залежить від усього речення.
Методична підказка: питання «хто?» або «що?» допомагає знайти підмет, але остаточну відповідь дає зв’язок цього слова з присудком.
Під час мовних вправ корисно працювати не лише з окремими словами. Наприклад, у добірці про фразеологізми української мови є чимало готових речень, на яких можна додатково тренувати пошук граматичної основи.
Що таке присудок і що він повідомляє
Присудок пов’язаний із підметом і повідомляє про його дію, стан, ознаку або належність до певної групи. Саме так найзручніше пояснити, що таке присудок, не перевантажуючи правило термінами.
У реченні «Горобець прилетів» підметом є «горобець», а слово «прилетів» говорить, що він зробив. Це присудок.
Але присудок не завжди означає лише дію. Порівняння показує різницю:
| Речення | Підмет | Присудок | Що повідомляє присудок |
|---|---|---|---|
| Кіт заснув | кіт | заснув | дію або стан |
| Вода холодна | вода | холодна | ознаку |
| Олена була спокійна | Олена | була спокійна | стан, ознаку |
| Брат став студентом | брат | став студентом | ким став підмет |
| Діти почали читати | діти | почали читати | початок дії |
Питання до присудка залежать від його значення: «що робить?», «що зробив?», «що буде робити?», «який є?», «ким є?», «чим є?», «у якому стані перебуває?».
Простий приклад: «Сад зеленіє». Сад що робить? Зеленіє. У реченні «Сад був тихий» повідомляється вже не окрема дія, а ознака саду.
Якщо після питання «що робить?» потрібного слова немає, це не означає, що присудка немає: він може називати ознаку, стан або те, ким чи чим є підмет.
Для старших класів присудки поділяють на прості дієслівні, складені дієслівні та складені іменні. Наприклад, «учень читає» містить простий присудок «читає», «учень почав читати» має складений дієслівний присудок «почав читати», а в реченні «вечір був теплий» сполука «був теплий» є складеним іменним присудком.
Головні члени речення утворюють граматичну основу
Підмет разом із присудком утворюють граматичну основу речення. Її пошук потрібен не лише для вправи «підкресліть головні члени», а й для подальшого синтаксичного розбору.
Візьмімо речення: «Ранковий вітер тихо хитав молоді берези». Спочатку можна відкинути слова, які уточнюють час, ознаки та спосіб дії. Що хитало берези? Вітер. Що робив вітер? Хитав. Основа: «вітер хитав».
Другорядні слова додають подробиці:
- «ранковий» пояснює, який саме вітер;
- «тихо» показує, як відбувалася дія;
- «молоді» характеризує берези;
- «берези» називає об’єкт дії.
Якщо в реченні знайдено кілька граматичних основ, це вже сигнал перевірити його будову. Детальніше різницю між конструкціями з двома та більшою кількістю основ пояснює матеріал про складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові речення.
Практичне правило: спочатку знаходять граматичну основу, а вже після цього визначають другорядні члени та будову всього речення.
Ця послідовність захищає від типової помилки: учень бачить дієслово й одразу називає його присудком, хоча ще не встановив, до якого слова воно відноситься.
Як знайти підмет і присудок за 5 кроків
Запит як знайти підмет і присудок зводиться до короткого алгоритму. Він працює краще, ніж спроба запам’ятовувати готові основи з окремих вправ.
- Прочитати все речення та зрозуміти, що в ньому повідомляється.
- Знайти слово або сполуку, що називає дію, стан чи ознаку.
- Від цього слова поставити питання «хто?» або «що?» та знайти пов’язаний із ним підмет.
- Перевірити, чи підмет і присудок справді утворюють змістову пару.
- Відокремити від основи слова, які лише уточнюють місце, час, ознаку, причину чи об’єкт дії.
Наприклад: «Після уроків школярі швидко повернулися додому».
Що зробили? Повернулися. Хто повернувся? Школярі. Отже, основа речення: «школярі повернулися». Слова «після уроків», «швидко» та «додому» додають інформацію, але до граматичної основи не входять.
Тепер складніший приклад: «Біля старої огорожі росла висока яблуня». Якщо орієнтуватися на порядок слів, легко помилитися, адже підмет стоїть після присудка. Що росло? Яблуня. Що робила яблуня? Росла. Основа: «яблуня росла».
Місце слова в реченні не визначає його синтаксичної ролі: підмет може стояти і перед присудком, і після нього.
Для коротких тренувань можна використовувати навіть українські скоромовки для дітей і дорослих: після промовляння фрази достатньо знайти в ній основу. Так одна мовна вправа одночасно працює на дикцію та синтаксис.
Де школярі найчастіше помиляються
Перша помилка виникає, коли підмет шукають за принципом «перше слово в реченні». У фразі «На галявині стоїть будинок» перше слово «на» взагалі не є самостійним членом речення, а підметом буде «будинок».
Друга помилка полягає в тому, що будь-який іменник автоматично називають підметом. У реченні «Учениця читає книжку» є два іменники, але хто читає? Учениця. Книжку читають, тому слово «книжку» не є підметом.
Ще кілька поширених пасток:
- присудком вважають тільки одне дієслово, хоча він може складатися з кількох слів;
- підмет визначають без перевірки називного відмінка;
- до основи додають означення: замість «птах прилетів» записують «маленький птах прилетів»;
- плутають кілька присудків при одному підметі з кількома граматичними основами;
- намагаються знайти два головні члени навіть у реченні, де структура передбачає лише один.
Останній випадок потребує окремої уваги. Не кожне українське речення має пару «підмет + присудок». Існують односкладні речення, у яких граматичний центр представлений одним головним членом: «Смеркає», «На вулиці холодно», «Тихий вечір».
Коментар для самоперевірки: якщо підмет не знаходиться природно, не потрібно призначати ним перше зручне слово. Спочатку слід перевірити, чи речення взагалі двоскладне.
Акуратність потрібна й під час запису готового розбору. Суміжні правила оформлення слів і позначень зібрані в матеріалі про скорочення в українській мові.
Як підкреслювати підмет і присудок
У шкільному синтаксичному розборі підмет традиційно підкреслюють однією прямою лінією, а присудок двома. Це просте графічне правило допомагає одразу побачити основу серед інших членів речення.
Наприклад, у реченні «Весняне сонце зігріло землю» підметом буде «сонце», а присудком «зігріло». Слово «весняне» характеризує сонце, а «землю» називає те, на що спрямована дія.
Не варто починати розбір із підкреслення навмання. Спочатку визначається змістова пара, потім перевіряються питання, і лише після цього наносяться умовні лінії.
Для тренування підійдуть такі речення:
- Ранкова роса блищить на траві.
- За вікном повільно падав сніг.
- Молоді дерева зазеленіли після дощу.
- Біля школи зупинився автобус.
- Осінній день був прохолодний.
- Двоє чекали біля входу.
У першому реченні основа «роса блищить», у другому «сніг падав», у третьому «дерева зазеленіли». Четвертий приклад спеціально показує змінений порядок слів: основа «автобус зупинився». У п’ятому присудок складається зі слів «був прохолодний», а в шостому підмет виражений числівником «двоє».
Як відрізнити основу від другорядних слів
Зручно уявити речення як конструкцію, яку можна поступово скорочувати. Якщо після вилучення уточнювальних слів залишається повноцінне повідомлення, отримана пара часто і є основою.
«Уранці маленький пес весело бігав подвір’ям».
Прибираються уточнення: «уранці», «маленький», «весело», «подвір’ям». Залишається «пес бігав». Саме ці два слова передають головне повідомлення.
Інший приклад: «На високій сосні голосно каркала ворона». Після скорочення залишається «ворона каркала». Слово «сосні» не стає підметом тільки тому, що є іменником, адже сосна нічого не робить у цьому повідомленні.
Цей прийом особливо корисний у довгих реченнях із кількома означеннями та обставинами. Проте механічно викреслювати слова теж не потрібно: спочатку зберігається зміст, а вже потім перевіряються граматичні питання.
FAQ про підмет і присудок
Як швидко знайти підмет у реченні?
Спочатку знайти дію, стан або ознаку, а потім поставити питання «хто?» або «що?». Відповідь, яка граматично пов’язана з присудком, найімовірніше буде підметом. Саме так працює запит як знайти підмет на практиці.
Що робити, якщо в реченні кілька іменників?
Не обирати підмет за кількістю або позицією. Треба визначити, хто виконує дію або кому приписано стан чи ознаку. У реченні «Хлопчик кинув м’яч» підметом є «хлопчик», хоча «м’яч» також іменник.
Як знайти присудок?
Потрібно встановити, що повідомляється про підмет: що він робить, що з ним сталося, який він, ким або чим є. Так працює правило як знайти присудок, навіть коли він виражений не одним дієсловом.
Де може стояти підмет?
Перед присудком або після нього. «Автобус приїхав» і «До зупинки приїхав автобус» мають однакову основу: «автобус приїхав».
Чому не в кожному реченні можна знайти і підмет, і присудок?
Тому що поряд із двоскладними реченнями існують односкладні. Наприклад, у конструкції «Сутеніє» не потрібно вигадувати окремий підмет: речення має один головний член.
Що запам’ятати
Підмет і присудок у двоскладному реченні передають його основне граматичне повідомлення: підмет називає того або те, про кого чи про що йдеться, а присудок повідомляє про дію, стан або ознаку. Надійний порядок розбору простий: зрозуміти зміст, знайти присудок, поставити питання до підмета, перевірити їхній зв’язок і тільки потім переходити до другорядних членів.
Коли ця схема працює автоматично, легше визначати кількість граматичних основ і розбирати складніші конструкції. Для наступного кроку доречно перейти до матеріалу про складні речення або зберегти наведені шість тренувальних прикладів для повторення.
